Життя прожити – то не поле перейти,
Засіяти і зжати під стернину…
Покласти Душу на алтар, щоби знайти
Затоптпну в собі єства зернину…
Щороку дванадцята лютнева, світла днина добавляє рік на моєму Життєвому годиннику… Кожен оберт моєї планети навколо небесного світила, тобто рік мого життя – це цікава серія живого Кіно, де в головній ролі Я. З року в рік в цей день я отримую квіти, подарунки, привітання… Але сьогодні мені хочеться подякувати знаковим людям, які не просто пройшли через моє життя…,а залишились у моєму Серці та в моїй Душі.
Цей День – День мого приходу у Великий Світ…, це День мого народження.