Хочуть, чи ні? Спитай у полів,
Де чорний попіл замість хлібів,
Де тиша стогне в мертвих хатах,
Де сни безвинних – вічний прах.
Хочуть, чи ні? Спитай у весни,
Що плаче кров’ю серед війни,
Що замість квітів несе хрести,
Що не навчились більше цвісти.
Хочуть, чи ні? Спитай у дітей,
У тих, що зникли в темряві днів,
Що вчились жити під свист ракет,
Що не побачать свій юний світ.
Хочуть, чи ні? Спитай у землі,
Що втомилась вміщати тіла,
Що пророста з могил крізь біль,
І пам’ятає, хто що приніс.
Хочуть, чи ні? Та що їм сказати?
За них говорить дим і гармати,
За них говорить біль і страх –
Нехай ідуть у морок і перетворяться в прах!
Леся Біда