Колись дуже давно, коли ще світанки торкались землі золотим пилом, а роси співали пісні, жила собі в одному селі дівчина на ім’я Зоряна. Вона була не лише вродлива, а й мудра — вміла слухати квіти. Так-так, саме квіти шепотіли їй свої таємниці! Вона дізналася, що кожна з них має свій характер і силу: одна — лікує, інша — оберігає, ще інша — приносить любов.
Щоранку Зоряна збирала квіти в лузі й вплітала у свій віночок. Але вплітала не просто так — кожну з любов’ю, з думкою про добро, про близьких, про Україну. І її віночок світився не лише красою, а й силою: він захищав від злих очей, дарував снагу, зігрівав серце.
З тих пір український віночок — не просто прикраса. Це давній символ, це мова, якою говорять наші бабусі, наші предки. Мова ніжності, сили й жіночої душі.
Разом з талановитими і творчими дівчатами-семикласницями, з литовсько-українського ліцею №1, на запрошення Бородянської дитячої бібліотеки ми перевтілились в чарівниць, як Зоряна. Ми створили власні віночки — не лише з квітів, а й з мрій, символів, пісень і любові до рідної землі. Бо кожен віночок — це історія. І на нашому майстер-класі кожна дівчина створила свою. Дякую за неповторні життєві моменти, за позитивний настрій, за щирість і душевність.
