У пелюстках — не просто квіти,
А шепіт мрій і аромат весни,
У вінку — дівочі теплі миті,
Що збирались з серця, не з роси.
Це не просто стрічка і барвінок,
Це прадавній символ чистоти.
Він розкаже — хто вона, і звідки,
Як у серці вміє цвіт рости.
Мак говорить про любов гарячу,
Ромашка — про щирість і добро,
А волошка — мрії, сині, наче
Небо, що торкає джерело.
Там калина — сльози і надія,
Барвінок — вічність у житті,
Кожна квітка — ніби оберігом
Шепче: “Вір, і станеться тобі.”
Тільки дівчина сама лиш знає,
Що у вінок впліталось в ту мить:
Перша мрія, ніжність полум’яна,
І надія, що в очах горить.
Тож не просто це краса з пелюсток —
То душі дзвінкий і ніжний знак.
Таємниця… Щира, недоступна…
Наче пісня.
Наче світлий знак.
Леся Біда