Прощення – це не слабкість, а сила. Це здатність відповісти на біль не гнівом, а любов’ю.
Квітка, навіть коли її топчуть, не перестає дарувати свій аромат. Так само і людина, яка прощає, не втрачає своєї краси та гідності. Навпаки, вона стає ще більш благословенною, бо в її серці панує мир.
Сам Христос навчив нас прощати, навіть ворогів. Бо прощення – це не тільки зцілення для того, хто завинив, а й для того, хто прощає. Це свобода від тягаря образи, це легкість і світло в душі.