Пробач за біль, за ті різкі слова,
Що, наче вітер, ранили несхитно.
Життя – це шлях, де кожен помилявсь,
Та лиш прощення робить нас відкритим.
Не варто в серці камінь той нести,
Що тисне тінню і в душі стискає.
У кожного падіння є й хрести,
Але любов сильніш за всі страждання.
Пробач за сльози, втому і журбу,
За ночі, що тривогою тремтіли.
Я відпущу образу і злобу –
Й тобі дарую крила легкокрилі.
Леся Біда