Якось у майстра часу запитали:
— Скажи, що найцінніше у світі?
Майстер усміхнувся і відповів:
— Є один відрізок, якого не купиш за золото і не зловиш руками. Його ім’я — “Вчасно”.
Учні здивувались:
— Але ж час — безмежний. Хіба хвилина чи секунда мають таке значення?
Майстер покликав трьох людей. Перший був воїном, другий — закоханим, а третя — мати.
Воїн мовив:
— Я не встиг підняти щит… Одну мить. І тепер мій товариш не з нами.
Закоханий зітхнув:
— Я не сказав їй “Пробач” у ту саму секунду, коли вона чекала. І вона пішла.
А мати обійняла стару іграшку:
— Я тоді відклала дзвінок. А через хвилину її серце зупинилось.
Учні мовчали.
— Бачите, — мовив Майстер. — “Вчасно” — це не про години. Це про присутність серця.
Вчасно — сказати “люблю”. Вчасно — мовчати, коли слова зайві. Вчасно — піти. Або залишитись.
Це — миті, в яких живе вічність.
І тільки той, хто навчився чути “вчасно”, — не шкодує про згаяний час.
Леся Біда