Скільки тобі років? – запитав він.
– Дивлячись, поруч із ким… – відповіла я.
… Мій вік – це не цифра, а стан душі.
З одними я легка, як вітер юності, і сміюся, забувши про час.
З іншими – мудра і стримана, наче прожила вже цілі століття.
Поруч із кимось я розквітаю, мов весна, а поруч з іншими – стаю осінню, що втомлено скидає листя.
Я вимірюю життя не роками, а відчуттями. І справжня молодість – це бути поруч із тими, хто змушує моє серце битися швидше, незалежно від того, що написано в паспорті…