29 травня для мене особливий день.
Дякую тобі, моя мила Донечко, що вибрала мене, щоб стати твоєю матусею. Твоя поява — це чудо, яке змінило мій світ.
З першим твоїм подихом я народилась вдруге —
народилась як мама.
Дякую тобі, донечко, за твоє світло, що розганяє мої сумніви й страхи. За кожну посмішку, кожен дотик, кожен погляд —
це дари, які цінніші за все на світі.
Ти прийшла в цей світ, коли цвіте акація…
Коли весна, зітхнувши, простяглась
До літа — і любов, і грація,
Вічна сила — все в тобі злилось.
Ти — диво дня, що пахне молодістю,
В тобі і вітер, і неспинний плин.
Де ти ступаєш — там зростає щастя,
Там тиша має лагідний мотив.
Я пам’ятаю кожен твій світанок,
Твій сміх — мов колискова із небес.
Ти — наче пісня в шепоті каштанів,
Що не згасає, й серце моє гріє.
Ти світла, ніжна, сильна, геніальна.
І все, чого торкаєшся — цвіте.
Неси цю силу, доню, далі — вперто,
Нехай добро з тобою квітне і росте.
Хай квітне шлях, хай серце не втрачає
Своєї віри, мрії і тепла.
А я — завжди з тобою, моя зоре,
Моя весна, що літом розцвіла.
Дякую тобі за те, що ти є.
Ти — моя донечка.
Мій Всесвіт.
Моє Щастя
